Оржицька районна рада
Оржицький район, Полтавська область

Лубенське управління ГУ ДПС у Полтавській області повідомляє

Переглядів: 172

Обережно – шахраї!

У Лубнах, Гребінці, Пирятині, Хоролі, Семенівці, Оржиці, Чорнухах зафіксовано випадки телефонних дзвінків від невідомих осіб, які  у суб’єктів господарювання від імені начальника Лубенського управління Головного управління ДПС у Полтавській області Олександра Коломійця та начальників ДПІ вимагають кошти на допомогу або за сприяння вирішити питання  при проведенні перевірок.

Цього разу спритні ділки телефонували з номерів телефонів 0664536911, 0664537949,  0506329291, 0686966188, 0682553288, 0985487388, 0986038387 та пропонували перерахувати вказану суму на картковий рахунок №5167490104575551 відкритий в Ощадбанку та на картковий рахунок №4149439016776076 відкритий в Приватбанку  на  Шуляк Іван Ігорович.

Вкотре нагадуємо, що службові особи ДПС у Полтавській області жодних вказівок збирати гроші від свого чи від імені довірених осіб не давали й давати не можуть. Вони завжди діють винятково в межах норм Податкового Кодексу та законодавства України.

Податківці наполегливо радять бути пильними та обачними, не вступати в перемовини з телефонними шахраями та не перераховувати їм кошти. А при виявленні таких махінацій негайно звертатись до органів Національної поліції, СБУ та прокуратури.

Триває кампанія декларування доходів, отриманих громадянами у 2019 році

Лубенське управління ГУ ДПС у Полтавській області повідомляє, що з 1 січня 2020 року розпочалася кампанія декларування доходів громадян, отриманих ними у 2019 році.

Під час кампанії декларування доходів громадян певні категорії фізичних осіб зобов’язані подати податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2019 рік та визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб і військового збору. Крім того, податкову декларацію про майновий стан та доходи мають право подати окремі фізичні особи з метою отримання податкової знижки.

Податкову декларацію про майновий стан і доходи зобов’язані подати фізичні особи - платники податків, у разі, якщо протягом 2019 року вони отримували:

–доходи не від податкових агентів, тобто, від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи, які не є підприємцями або не провадять незалежну професійну діяльність;

–доходи, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування;

–іноземні доходи;

–спадщину, чи подарунки від осіб, які не є членами сім’ї першого ступеня споріднення;

–в інших випадках, передбачених законодавством.

Граничні строки подання декларації:

–для платників податку на доходи фізичних осіб – до 01 травня 2020 року;

–для громадян з метою використання права на податкову знижку – до 31 грудня 2020 року (включно).

За інформацією щодо порядку заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи громадяни  можуть звернуться до Центрів обслуговування платників Лубенського управління ГУ ДПС у Полтавській області за адресами:

1. які зареєстровані на території м. Лубни та Лубенського району: м. Лубни, вул. Ярослава Мудрого, 21

2. які зареєстровані на території м. Пирятин та Пирятинського району: м. Пирятин, вул. Ярмаркова, 16:

3. які зареєстровані на території м. Гребінки та Гребінківського району: м. Гребінка, вул. Євгена Гребінки, 11:

4. які зареєстровані на території смт Оржиця та Оржицького району: смт Оржиця, вул. Центральна, 124:

5. які зареєстровані на території м. Хорол та Хорольського району: м Хорол вул. Кременчуцька, 44:

6. які зареєстровані на території смт Семенівка та Семенівського району: смт Семенівка,  вул. Незалежності, 4:

7. які зареєстровані на території смт Чорнухи та Чорнухинського району: смт Чорнухи вул. Стовпова, 11.

Порядок отримання довідки про відсутність заборгованості з податків,
зборів та платежів

Однією з адміністративних послуг, які надаються платникам податків органами податкової служби, є видача довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів та платежів.

Надання зазначеної послуги регламентується  наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018  №733.

Для отримання довідки платнику необхідно звернутися з відповідною заявою  (у паперовій формі) - до державної податкової інспекції за основним місцем обліку  або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу, в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину електронного кабінету з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».

Форма заяви та зразок її заповнення розміщені на суб-сайті територіальних органів ДПС в Полтавській області у  підрозділі «Адміністративні послуги» розділу «Діяльність» або безпосередньо в Центрі обслуговування платників.

При заповненні заяви необхідно обов’язково зазначити нормативно-правовий акт, яким передбачено надання довідки, та назву підприємства чи організації, куди довідка буде надана.

Довідка надається безоплатно та може бути отримана як у паперовому, так і в електронному вигляді, про що слід зробити відповідну позначку в заяві. Термін надання зазначеної послуги – 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання заяви органом, до якого її було подано. Строк дії довідки – 10 календарних днів з дати її формування.

Довідка у паперовому вигляді отримується платником чи його уповноваженим представником безпосередньо у контролюючому органі, до якого було подано відповідну заяву.

У відкритій частині Електронного кабінету платника можна переглянути довідку в електронному вигляді, завантажити її примірник у форматі PDF та роздрукувати. Для цього у підрозділі «Довідки про відсутність заборгованості» розділу «Реєстри» необхідно зазначити  Код ЄДРПОУ/РНОКПП, номер та дату довідки.

Увага! Довідка формується автоматично за даними інформаційних систем ДПС. При цьому системою перевіряється наявність боргу як за основним, так і за неосновним місцем обліку. При наявності у платника податкового боргу, навіть у розмірі 1 копійки, автоматично буде сформовано відмову у наданні довідки.

Відмова також формується автоматично при зверненні платника із заявою до органу ДПС не за основним місцем обліку або при зверненні фізичної особи, яка не є фізичною особою-підприємцем. У разі, якщо у заяві платник зазначив нормативно-правовий акт, що втратив чинність, або яким отримання довідки не передбачено, або при некоректному заповненні реквізитів заяви, йому на поштову адресу також буде направлено лист у довільній формі з відмовою у наданні довідки.

До уваги платників екологічного податку!

Лубенське управління ГУ ДПС у Полтавській області щодо справляння у 2020 році екологічного податку повідомляє наступне.

Порядок справляння Податку регламентується статтями 240 - 250 розділу VIII Кодексу і у 2020 році не змінився.

Статтею 250 Кодексу для Податку визначено базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу.

Відповідно до пункту 250.2 статті 250 Кодексу платники Податку складають податкові декларації Податку за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 N 715, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за N 1052/27497, та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:

- за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів;

- за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк - за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.

При цьому до внесення змін до форми Декларації, слід врахувати пропозиції, які викладені у листах ДФС:

- від 16.01.2019 N 1422/7/99-99-12-03-04-17, стосовно обов'язковості складання платниками Податку окремого додатка 1 до Декларації, в частині зобов'язань за викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення (далі - Викиди двоокису вуглецю) за кодом 19011000;

- від 26.04.2019 N 13932/7/99-99-12-03-04-17 щодо особливостей податкового адміністрування Податку за Викиди двоокису вуглецю з умовним прикладом розрахунку (обчислення) обсягів Викидів двоокису вуглецю.

Платники екологічного податку перераховують суми податку, що справляється за викиди, крім Викидів двоокису вуглецю, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному Бюджетним кодексом України:

- 45 відсотків екологічного податку - до загального фонду Державного бюджету України (крім Податку, що справляється за Викидів двоокису вуглецю, який зараховується до загального фонду державного бюджету у повному обсязі; Податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад встановлений особливими умовами ліцензії строк, який зараховується до спеціального фонду державного бюджету у повному обсязі);

- 55 відсотків - до спеціального фонду місцевих бюджетів (крім Податку, що справляється за Викидів двоокису вуглецю та за утворення радіоактивних відходів), у тому числі:

- до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад - 25 відсотків;

- обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 30 відсотків;

- бюджетів міст Києва та Севастополя - 55 відсотків.

Граничними термінами подання податкових декларацій та сплати податкових зобов'язань з Податку вважаються за:

I квартал ц. р. - 12 травня та 20 травня 2020 року відповідно;

II квартал ц. р. - 10 серпня та 19 серпня 2020 року відповідно;

III квартал ц. р. - 9 листопада та 19 листопада 2020 року відповідно;

IV квартал ц. р. - 9 лютого та 19 лютого 2021 року відповідно.

Продаєте у роздріб алкоголь - не забудьте сплатити акциз

Лубенське управління ГУ ДПС у Полтавській області нагадує, що платником акцизного податку є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів, зокрема, алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування.

Алкогольні напої – продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5% об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5% об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД (пп. 14.1.5 ПКУ).

Отже, продаж алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив, є операціями з реалізації підакцизних товарів.

Декларація акцизного податку подається платниками податку контролюючому органу за місцем реєстрації щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду.

Суми акцизного податку перераховуються до бюджету протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації.  

Ставка акцизного податку з обсягів реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв відповідно до пп. 215.3.10 ПКУ становить 5%.

Звертаємо увагу, що відповідно до ч. 13 ст. 15 Закону №481/95 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Не подали довідку про фактичний залишок пального: яка відповідальність?

Лубенське управління ГУ ДПС у Полтавській області  інформує, що  згідно з абзацом першим п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Відповідно до абзацу тридцятого п.п. 230.1.3 п. 230.1 статті 230 ПКУ дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв’язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Формат даних та структура Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (далі – Реєстр), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 № 944 (далі – Наказ № 944).

Реєстр складається із записів з посиланням на електронні документи, які подаються, зокрема, у формі довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (абз. 3 п. 1 розділу ІІ Наказу № 944).

Пунктом 128 прим. 1.3 ст. 128 прим. 1 ПКУ передбачено, що незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 грн. за кожний неподаний електронний документ.

Додатково інформуємо, що згідно з абзацом третім п. 25 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ норми п. 128 прим. 1.3 ст. 128 ПКУ за неподання електронних документів з акцизних складів, на яких розташовані резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. м. починають застосовуватися з 01 квітня 2020 року.

Пошук акцизної марки»: пілотний сервіс від ДПС та Мінфіну

Лубенське управління ГУ ДПС у Полтавській області  інформує, що з метою запровадження та вдосконалення нових електронних сервісів Державна податкова служба України за підтримки Міністерства фінансів України запустила пілотний проєкт електронного сервісу «Пошук акцизної марки».

За допомогою цього електронного сервісу громадяни зможуть перевіряти легальність походження алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також здійснювати громадський контроль за обігом підакцизних товарів.

Зокрема, послуга дає можливість самостійно визначити дату видачі марки акцизного податку, а також суб’єкта господарювання, який її отримав.

Нині електронний сервіс «Пошук акцизної марки» працює у тестовому режимі. Ознайомитися з його роботою можна за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/registers/mark.

Зміни до Закону України ”Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”

З 13 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 14 січня 2020 року № 440-IX, яким, зокрема, внесено зміни до Закону України ”Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 08 липня 2010 року № 2464-VI.

Так, статтю 25 Закону доповнено новим абзацом, за яким у разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному або в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом 10 календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі (до початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів)".

Не підлягають оскарженню зобов'язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником.

ДПС запустила пілотний проєкт «Перелік транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт»

Лубенське управління ГУ ДПС у Полтавській області  інформує, що з метою запровадження нових електронних сервісів Державна податкова служба України запустила пілотний проєкт електронного сервісу «Перелік транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий».

За допомогою цього електронного сервісу не лише співробітники уповноважених органів державної влади, але й пересічні громадяни зможуть перевіряти, чи законно транспортні засоби перевізників здійснюють переміщення пального або спирту етилового.

 «Наш новий сервіс дозволяє об’єднати реальні зусилля громадськості та органів державної влади навколо нагальної проблеми подолання схем нелегального обігу пального та спирту. Це у свою чергу дозволить забезпечити додаткові надходження до бюджету, а також стимулюватиме розвиток чесного підприємництва», – прокоментував запуск нового сервісу Голова ДПС Сергій Верланов.

На сьогодні електронний сервіс «Перелік транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий» працює у тестовому режимі. Ознайомитися з його роботою можна за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/registers/vehicles.

Свої пропозиції щодо покращення та вдосконалення сервісу просимо надсилати на електронну адресу tax.excise@tax.gov.ua.

Раніше ДПС за підтримки Міністерства фінансів України також запустила пілотний проєкт електронного сервісу «Пошук акцизної марки».

До уваги платників  податку на додану вартість !

Лубенське управління ГУ ДПС у Полтавській області  у зв'язку із набранням чинності Законами України від 05 грудня 2019 року N 344-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для діяльності підприємств та організацій, заснованих громадськими об'єднаннями осіб з інвалідністю" (далі - Закон N 344) і від 20 грудня 2019 року N 425-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку із вдосконаленням процедури проведення фінансової реструктуризації та щодо вдосконалення оподаткування операцій фінансового лізингу" (далі - Закон N 425) та з метою оперативного інформування платників ПДВ повідомляє про окремі зміни, які відбулися у частині оподаткування ПДВ.

Зміни, внесені Законом N 344 до пункту 8 підрозділу 2 розділу XX ПКУ

До 01.01.2025 продовжено дію нульової ставки ПДВ для операцій з постачання товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім послуг, що надаються під час проведення лотерей і розважальних ігор та послуг з постачання товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських об'єднань осіб з інвалідністю, які засновані громадськими організаціями осіб з інвалідністю і є їх власністю, де кількість осіб з інвалідністю, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу витрат виробництва (пункт 8 підрозділу 2 розділу XX ПКУ).

При цьому у порівнянні з попередньою редакцією пункту 8 підрозділу 2 розділу XX ПКУ у тексті зазначеного пункту ПКУ слова "інвалід", "дитина-інвалід", "громадські організації інвалідів" в усіх відмінках і числах замінено відповідно словами "особа з інвалідністю", "дитина з інвалідністю", "громадські об'єднання осіб з інвалідністю" у відповідному відмінку.

В абзаці третьому пункту 8 підрозділу 2 розділу XX ПКУ приведено у відповідність найменування Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" до чинного - "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".

Таким чином, підприємствам та організаціям громадських об'єднань осіб з інвалідністю до 01.01.2025 подовжили право на застосування нульової ставки ПДВ до операцій з постачання товарів/послуг, місцем постачання яких згідно зі статтею 186 розділу V ПКУ визначено митну територію України, за умови відповідності критеріям, визначеним у пункті 8 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Зміни, внесені Законом N 425 до пункту 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ

До 01.01.2023 продовжено дію пільгового режиму оподаткування ПДВ для операцій платників податку - боржника та/або поручителя (майнового поручителя - заставодавця, іпотекодавця) з постачання товарів для цілей погашення заборгованості боржника перед кредиторами відповідно до плану реструктуризації, підписаного згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із законодавством, що регулює відносини з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації. Під час здійснення операцій з постачання товарів, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість згідно із цим пунктом, платники податку - боржник та/або поручитель (майновий поручитель - заставодавець, іпотекодавець) не застосовують норми пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ щодо нарахування податкових зобов'язань або коригування раніше нарахованих податкових зобов'язань та/або сум податку, віднесених до податкового кредиту у зв'язку з таким постачанням (пункт 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ).

При цьому, у порівнянні з попередньою редакцією пункту 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ дія такого пільгового режиму оподаткування ПДВ, починаючи з дати набрання чинності Законом N 425, а саме з 29.12.2019, окрім операцій, визначених у вказаному пункті ПКУ, що здійснюються платником податку - боржником, поширюється також і на аналогічні операції, здійснювані платником податку - поручителем (майновим поручителем - заставодавцем, іпотекодавцем).

Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи встановлено Кодексом України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року N 2597-VIII.

Умови та порядок проведення процедури добровільної фінансової реструктуризації боржника із вжиттям відповідних заходів визначено Законом України від 14 червня 2016 року N 1414-VIII "Про фінансову реструктуризацію".

Термін "майновий поручитель" визначено у Законі України від 05 червня 2003 року N 898-IV "Про іпотеку" (далі - Закон N 898). Майновий поручитель - це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника (стаття 1 Закону N 898).

Крім того, починаючи із 29.12.2019, запроваджено режим звільнення від оподаткування ПДВ для операцій банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження в інший спосіб) товарів, що були отримані ними від боржників, поручителів (майнових поручителів - заставодавців, іпотекодавців) за операціями з постачання товарів, що звільнені від оподатковування згідно з абзацом першим пункту 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ. Звільнення від оподаткування ПДВ операцій банків та інших фінансових установ стосується тієї частини вартості товарів, за якою вони були набуті у власність у рахунок погашення зобов'язань за договором кредиту (позики).

У разі постачання (продажу, відчуження в інший спосіб) банками та іншими фінансовими установами товарів, отриманих ними в результаті операцій, звільнених від оподаткування на підставі пункту 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання таких товарів. Ціна придбання визначається як вартість товарів, за якою такі товари були отримані банками та іншими фінансовими установами.

Зміни, внесені Законом N 425 до пункту 189.5 статті 189 розділу V ПКУ

Починаючи з 29.12.2019 змінено редакцію пункту 189.5 статті 189 розділу V ПКУ у частині визначення бази оподаткування ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів, які були повернуті лізингоодержувачем лізингодавцю за договором фінансового лізингу.

Так, згідно з новою редакцією пункту 189.5 статті 189 розділу V ПКУ, у разі постачання товарів, які були повернуті лізингоодержувачем лізингодавцю за договором фінансового лізингу у зв'язку з його невиконанням чи неналежним виконанням (у тому числі повернуті на підставі виконавчого напису нотаріуса), та при цьому лізингодавцем за операцією з повернення таких товарів до складу податкового кредиту не включалися суми податку, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання таких товарів.

Ціна придбання визначається як вартість товарів, за якою такі товари були повернуті лізингодавцю, а саме як первісна вартість товарів (об'єкта фінансового лізингу) за вирахуванням сплачених лізингових платежів у частині компенсації вартості об'єкта фінансового лізингу. У разі придбання товарів у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням податку на додану вартість.

Якщо за товарами, база оподаткування при постачанні яких визначалася як позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання, в майбутніх податкових періодах суми податку за операцією з повернення таких товарів були включені до складу податкового кредиту лізингодавця, застосовується положення пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.

При цьому, до внесення вказаних змін, норми пункту 189.5 статті 189 розділу V ПКУ встановлювали особливості визначення бази оподаткування ПДВ виключно для випадків постачання товарів за договорами фінансового лізингу, які були повернуті у зв'язку з невиконанням умов такого договору лізингоодержувачем, не зареєстрованим як платник податку.

Нові  розміри єдиного податку та єдиного соціального внеску
для фізичних осіб-підприємців

Відповідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» №294-ІХ від 14.11.2019 року  в Україні зросли прожитковий мінімум і мінімальна зарплата, у зв’язку з чим будуть діяти нові розміри єдиного податку та єдиного соціального внеску для трьох груп фізичних осіб-підприємців.

З 1 січня 2020 року мінімальна зарплата в Україні зросла на 600 гривень – до 4 723 гривень, мінімальний прожитковий мінімум до 30 червня 2020 року встановлений на рівні 2102 гривні. З урахуванням того, що розмір ЄСВ становить 22% від мінімальної зарплати, з 1 січня  2020 року він зріс до 1039,06 гривень (в минулому році було 918,06 гривень).

Оподаткування ФОП першої групи тепер щомісяця становитиме 1249,26 гривень (в 2019 році – 1110,16 гривень). З цієї суми 210,20 гривень складе єдиний податок, решта 1039,06 грн. – єдиний соціальний внесок. Нагадаємо, що у фізичних осіб-підприємців цієї групи дохід за рік не повинен перевищувати 300 тисяч гривень, а працювати можна лише без найманих працівників.

ФОП другої групи (дохід до 1,5 млн гривень на рік, максимум 10 найманих працівників) будуть платити 1983,66 гривень на місяць. Єдиний податок для них складе 944,60 гривень, решта 1039,06 гривень  – єдиний соціальний внесок.

Розмір єдиного податку для фізичних осіб-підприємців третьої групи (дохід до 5 млн гривень на рік) буде залежати, зокрема, від розміру доходу. ФОП, які сплачують податок на додану вартість, будуть платити за схемою: єдиний податок (3% від доходу) + ПДВ  + ЄСВ. Для тих ФОП, які не будуть платниками  податку  на додану вартість, єдиний податок складе 5% від доходу + ЄСВ.

Особливості заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткуаання

Відповідно до п.п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.

Фізичні особи – підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування.

Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи за станом на дату державної реєстрації підприємцем (п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).

Фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ (протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року).

Відповідно до п. 177.11 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці у податковій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019   № 177) (далі – Наказ № 859).

Відповідно до п. 8 розд. IІІ Інструкції у відомостях про власне майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду, емфітевзис):

1). зазначаються відомості про нерухоме (рухоме) майно, що перебуває у власності платника податку станом на кінець звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, відповідно до категорії об’єкта нерухомого майна.

Кожній категорії об’єктів майна призначається окремий номер: 1 – земельні ділянки; 2 – житлові будинки; 3 – квартири; 4 – садові (дачні) будинки; 5 – гаражі; 6 – водойми; 7 – автомобілі легкові; 8 – автомобілі вантажні (спеціальні); 9 – водні транспортні засоби; 10 – повітряні судна; 11 – мотоцикли (мопеди); 12 – інше нерухоме (рухоме) майно;

2). кожний об’єкт майна відображається платником податку окремо із зазначенням у графі:

-    1 – коду рядка;

-    2 – номера категорії об’єктів;

-    3 – місцезнаходження об’єкта нерухомого майна (країна, адреса) або марки (моделі) рухомого майна;

-    4 – року набуття права власності/року випуску (для рухомого майна);

-    5 – загальної площі нерухомого майна (значення вказується у квадратних метрах);

-    6 – значення власної частки в загальній площі нерухомого майна;

-    7 – відмітки про надання майна в лізинг, оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) (вказується позначкою «х»).

Таким чином, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування повинна подавати за результатами календарного року податкову декларацію, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, в тому числі відомості про нерухоме та рухоме майно.

Лубенське управління
 ГУ ДПС у Полтавській області

« повернутися до списку новин